Люблю я Ісуса свойого,
Він Цар мій,і пан мій,і Бог,
Молюся, я щиро сьогодні,
до Серця Святого його.
Ісусовим Ранам вклоняюсь,
І прошу у Бога-Отця,
щоб Синові Рани боліли,
У серці моїм, до кінця.
Молюся, я Діві Марії,
і прошу прощення її,
За Синову муку,за чорну розпуку,
За сльози криваві,сумні.
Прости мені Боже ,за те,що зробила,
Я Сина Твого,на Голгофі убила,
Штовхала,плювала,кричала"Розпни",
Я цвяхи вбивала ,й не чула вини.
Я одяг зривала і жовч подавала,
І списом,без жалю,його пробивала.
Усе закінчилось, висить на Хресті,
Скатоване Тіло,а я у пітьмі.
Усе закінчилось,погасла надія,
І плаче гіренько,там Діва Марія.
О,матінко Божа ,Пречиста Маріє
Тебе я благаю не плач, не ридай,
Розкаяне серце візьми у долоні ,
І Сину своєму назавжди віддай.
О, любий Ісусе,прийми моє серце,
Й очисти його від гріха,
І хай ,як розбійник з тобою у раю,
Спочине воно у віках.
О Сину,о Мати,о Боже мій милий,
Взивзю я знову, і знов,
Простіть мені, прошу,
Замучену, вбиту, розп"яту за мене Любов.
02/07/2011
Мария Круль,
USA
Здравствуйте,меня зовут Мария.Я,никогда не писала стихов,даже в юности.Года 2 назад,вдруг,ночью,в голове начали складываться стихи.Все стихи на религиозную тематуку,других у меня нет.Я пробовала нaписать хоть один стих,про людей,которые очень дороги моему сердцу,но ничего не получается.Стихи про Бога,идут легко и быстро.Буду очень благодарна за коментарии.Спасибо. e-mail автора:ma71jur@yahoo.com сайт автора:личная страница
Прочитано 2781 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
