В хранилищах Бога ветры,
Из облака льют дожди,
Как ночь становится светлой,
При первых лучах зари.
Чей голос в раскатах грома,
Как в безднах лава кипит,
Я думаю снова и снова,
Бог добр иль на нас сердит.
Что грешники мы заслужили?
В грехе нас мать родила,
Но Бог оказал всем нам милость,
С Христом свобода пришла.
Единственный Сын был отдан,
Здесь небо платило сполна,
Чрез это познала Бог добр,
А я конечно грешна.
Чего я скажи заслужила?
Ту бездну,где лава кипит,
Но небо любовью дождило,
Хвали Бога в песнях пиит.
Хвали за любовь без меры,
Что ради грешных страдал,
Что стал для детей примером,
Что нас своими назвал.
Стоящие в доме Господнем,
Хвалите,хвалите Его,
Как сладостно петь на свободе,
Мой Бог превыше всего.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Не понимю, почему такие глубокие, возвышенные стихи надо читать, ломая язык? БоГДобР иль на наССердит. И ещё раз: БоГДобрЪ. Женечка, не обижайтесь,пожалуйста. Написала искренне что почувствовала.
Воскресное утро - Анна Зотова Это размышления о важности посещения церкви и воскресных богослужений для правильного духовного развития верующего человека.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
